/Files/images/49193605-Мультфильм-врач-с-счастливых-маленьких-детей,-мальчик-и-девочка,-не-градиенты.jpg

Лікар радить, консультує, інформує

МАЛЮК ЗАСТУДИВСЯ

Це й зрозуміло: гіповітаміноз, загальна слабкість, зниження імунітету... Маємо те, що маємо. Нежить не дає дихати, у горлі дере, а тіло трусить лихоманка... Що робити? З`ясувати причину і братися за лікування.

Причин, насправді, може бути дві: переохолодження (бо ж осіннє сонечко таке оманливе) і вірус (він завжди наготові). Або два в одному. Тобто, інколи, вірус може бути знищений лише, коли потрапить до організму, головне, щоб саме організмові вистачило сил з ним поборотися. А сил, як правило, у наших малюків не так вже й багато. Даються взнаки екологія, їхнє вперте небажання їсти корисні продукти, години перед комп’ютером та телевізором...

Ну, звичайно, діти завжди хворіють. Це факт. Зомлівати від нежиті чи болю в горлі не варто. Але... От якби малий не хворів так часто!

А що думають лікарі з цього приводу? Поговоримо і про це. А ще, про перші кроки в лікуванні, боротьбу з вірусами, запобігання ускладненням і профілактику. Ну, як же без неї.

Загальні питання

Застуди. Вони є завжди. Взимку – багато, на початку весни... ще більше. Але у одних вони проходять швидко і навідуються нечасто, а у інших – регулярно переростають у довготривале вилежування вдома з усіма можливими проявами (спочатку ніс, потім горло, далі кашель, а інколи й такі серйозні ускладнення, як пневмонія). І справді, застуда сама по собі не страшна. Страшні ускладнення, які виникають, коли її не лікувати.

ГРЗ, ГРВІ, грип – із цих трьох діагнозів лікарі люблять ГРВІ. Тому що він найзагальніший. Зазвичай віруси, що викликають простудні захворювання різні, проте прояви у них настільки схожі, що нема сенсу з`ясовувати, який саме непроханий гість викликав проблеми. Бо лікування буде одне й теж.

Перші кроки

ГРВІ у дітей починається з високої температури. Так організм намагається знищити ворога, себто вірус. Збивати температуру не бажано. Це знають всі. Але дотримуватися цієї рекомендації мамам, мабуть, найважче. Тут варто керуватися принципом доцільності. Якщо малюк нормально почувається, легко переносить лихоманку, а стовпчик термометра не піднімається вище 38,5 - 39 градусів, то варто залишити його у спокої і не напихати жарознижувальними засобами. Їх безконтрольне вживання – це додатковий удар по здоров’ю і часта причина алергій у дітей.

Якщо ж у дитини бували судоми, вона квола, тяжко переносить температуру, то варто задуматися про зниження. Спочатку шляхом зниження температури в приміщенні до 18-20 °С.

І не кутайте малюка: шортики, шкарпетки, футболочка і тоненька безрукавка. Ось і все.

А коли температура зашкалює, то взагалі, можна роздягнути малюка і зробити обтирання прохолодною водою (34-35 °С). Тільки не холодною, бо це може призвести до судом. Особливо протріть ділянки під пахвами, у паху, під колінам, задню частину шиї - це допоможе швидше знизити температуру.

Непогано зарекомендували себе противірусні засоби інтерферон, лаферон, але тільки на початку захворювання. Коли вже починаються бактеріальні процеси «на місцях» – біль у горлі, кашель, вушні проблеми, тоді потрібно боротися з ними диференційовано.

Антибіотики призначають тоді, коли «просто» ГРВІ переростає у бронхіт, аденоїдит, синусит та інші ускладнення. І тільки лікарем. До речі, існує рослинний замінник антибіотиків типу «Умкалор».

А найголовніше: потрібно підтримувати весь організм, підсилювати його захист. Для цього потрібно багато теплого пиття, підвищена доза вітаміну С, часті провітрювання і позитивні емоції.

Програма «Антинежить!»

Текти з носика починає одразу. І це не дивно: бо саме він призначений природою форпостом на шляху вірусів. Слиз, рідина, епітеліальні клітини – це спосіб зупинити ворогів. Але коли продукти боротьби забивають проходи, віруси мають можливість розмножуватися у закритому середовищі і мігрувати далі в організм.

Тому позбуватися „заторів” потрібно обов’язково. Найкращий вибір – підсолена вода або фізрозчин. Розмішайте третину чайної ложки солі у половині склянки кип’яченої води. Заприскуйте розчин в носик шприцом або маленькою грушею щоразу, як тільки з’явиться потреба вимити слиз.

Щоправда, від набряку це мало допоможе. Але протинабрякові засоби дітям призначають з великою пересторогою! Що робити? З`ясувати.

Річ у тім, що тривале застосування (більше 3 днів), велика концентрація та часте вприскування препаратів типу галазолін, санорин, нафтізин має зворотний ефект – слизова оболонка починає набрякати, пересихати. І хвороба спускається нижче: у трахею, бронхи і легені. Таким чином, лікування лише... посилює хворобу.

Звичайно ж, фармацевти розуміють проблему з протинабряковими засобами і розробляють ліки нового покоління. Які у меншій концентрації мають більш пролонговану дію. А крім цього, додають природні зволожувальні компоненти, котрі покликані ліквідувати спровоковану ними ж сухість. Обов’язково поговоріть на цю тему з лікарем. І ніколи не перебільшуйте дозування ліків, не використовуйте довше, ніж треба.

Допомагайте носику природними засобами: буряковий та морквяний соки, засоби на основі ефірних олійок (якщо нема алергії).

Коли болить горло

Біль у горлі - теж одна з перших ознак того, що вірус уже пробрався в організм. І вчасні дії можуть зупинити проблеми в горлі на початковій стадії.

Теплі напої: молоко з медом і маслом, чай з шипшини. Полоскання настоянкою нагідок, ромашки. Добре діє мед (якщо для вашого малюка він не алерген). Але його потрібно розсмоктувати: тримати в роті максимально довго. І хвилин 20-40 потому нічого не пити.

Крім того, на цьому етапі потрібно уникати будь-якого подразнення слизової, зволожувати і змащувати її. Тому ніяких гарячих напоїв, сольових, оцтових розчинів. Їхній час настане пізніше, якщо на мигдалинах з’явиться наліт і його потрібно буде вимивати. Після цього краще діятимуть лікарські засоби. Інколи (при гнійних тонзилітах) знадобляться антибіотики.

Коли все ж таки кашель

Якщо кашель вологий, не частий, продуктивний (мокротиння відходить), то нічого особливого робити не треба. Ну, молоко з боржомі і медом, звичайно, нікому не завадить. Особливо, коли це «гаряче морозиво» до вподоби малюку.

Біль, печіння і охриплість добре знімають парові содові інгаляції. Можна також попарити ніжки водою з содою або гірчичним порошком.

Для полегшення відкашлювання можна вживати трав’яні сиропи (солодка, подорожник). І обов’язково регулярно викликайте лікаря, щоб він слухав дитину. Це дасть змогу відкоригувати лікування, коли буде найменша потреба.

Профілактика – у способі життя

Щоби запобігти частим застудам (більше 6-8 разів на рік), важливо зміцнювати імунітет дитини.

1. Правильне харчування. У першу чергу - раціональне і різноманітне. Нехай малюк і не їсть багато, проте в його раціоні повинні бути білки, жири і вуглеводи. Овочі і фрукти (частково у вигляді соків), молочні продукти, м’ясо і риба.

2. Режим дня: мінімум вісім-дев`ять годин сну, прогулянки – протягом двох годин на добу; фізичні навантаження.

3. Послаблення стресів. Менше сварок, більше спокійних розмов. Дитина має розуміти, що батьки завжди на його боці. Не варто забувати про психосоматичні причини частих хвороб.

4. Загартовування. Не варто одразу переходити до екстремальних дій. Обливатися льодяною водою не обов’язково. Достатньо не перекутувати дитину від народження. І не лякатися пробіжок босоніж чи прохолодних напоїв.

5. Вітамінні комплекси і бар’єрні противірусні препарати (типу оксолінової мазі) допоможуть захистити малюка у найбільш проблемні часи.

Консультації для батьків

/Files/images/290_638f473afd02.jpg


Увага, гриби!
Отруєння грибами небезпечне для життя

Традиційний в Україні грибний сезон розпочався. Щороку серпень і вересень - найгарячіша пора у грибників. Традиційно, у цей час у медичних закладах реєструють найбільше випадків отруєнь грибами. Нерідко отруюються грибами, які більшість досвідчених грибників спокійно кладуть до кошиків.
Аналіз випадків отруєнь грибами в Україні свідчить, що більшість отруєнь обумовлені, вживанням пластинчатих отруйних грибів (насамперед, блідої поганки), які помилково сприймаються за їстивні печериці та сироїжки. Проте отруєння можуть спричинити їстивні гриби, які не пройшли належної термічної обробки або виросли на забруднених територіях чи уздовж швидкісних трас. Адже бліда поганка у багатьох регіонах просто не росте, наприклад, на півдні. Проте основні масові отруєння припадають саме на ці місцевості.
Помилитися ж досвідчені люди можуть, якщо збирають дуже молоді плодові тіла, коли ще не проявилися морфологічні ознаки. Наприклад, збирають сироїжки, а серед них може заховатися бліда поганка, яка ще не розкрилася і зовні їх нагадує. Тоді її можна помилково зірвати. Немало випадків, коли хворі потрапляли до лікарень після споживання голубінок, глив, сироїжок, синяків, парасольок тощо.
Необхідно правильно підготувати гриби до споживання. Багато пацієнтів стверджують, що варили гриби довго. Однак, важливо не тривале варіння, а декілька разів зливати відвар, бо він є найнебезпечнішим (щонайменше тричі, через кожні півгодини варіння), а лише після того продовжити готувати страви.
Найбільше насторожує медиків те, що постійно серед отруєних грибами хворих є діти, навіть однорічного віку, врятувати їх вдається дуже рідко. Також слід пам'ятати, що страви з грибів важкі для перетравлення. Їх не повинні вживати діти, люди з захворюваннями шлунково-кишкового тракту, печінки чи з хронічними захворюваннями інших внутрішніх органів.
Симптоми грибного отруєння різні:
1. Характерні ознаки отруєння - нудота, блювота, біль у животі, розлад шлунку, підвищення температури тіла - з'являються через 30-60 хвилин після вживання неякісних страв зі сироїжок, недоварених осінніх опеньків, сатанинських грибів, несправжніх дощовиків. Такі отруєння здебільшого не призводять до летальності, однак можуть мати серйозні наслідки для системи травлення, тому легковажити не можна.
2. Симптоми отруєння - галюцинації, розлад або втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності - з'являються через пів-дві години після вживання червоних мухоморів, волоконниць, отруйні речовини яких вражають нервову систему. Людина захлинатиметься від нападів сміху і потерпатиме від галюцинацій. Може навіть знепритомніти. Якщо постраждалому не надати медичну допомогу у перші години, то врятувати його життя складно.
3. Найбільш отруйними є токсини блідої поганки, мухоморів білого і смердючого, сморжів і деяких інших грибів. Підступність їх у тому, що отрута, потрапивши до шлунку, протягом тривалого часу (до 3-ох діб) може не викликати жодних симптомів. Ознаки отруєння можуть проявитися лише тоді, коли у шлунку не залишиться жодного сліду від грибів, а людина вже й забуде, що їх їла. Запаморочення, нудота, сильна спрага, судоми, посиніння губ, нігтів, похолодіння рук та ніг - все це виникає, коли отруйні речовини досягнуть мозку.
До смертельно небезпечних грибів належить і свинушка тонка, яка росте під Києвом, і багато прихильників "лісового м'яса" полюбляють її їсти. Однак, цей гриб надзвичайно небезпечний. Він спричиняє в окремих людей сильну алергічну реакцію, що призводить до захворювання крові. При отруєнні людина може померти за два тижні. Зараз цей гриб занесено до світового списку смертельно отруйних.
Отруєння цими неїстівними грибами переважно є смертельним навіть при своєчасному зверненні за медичною допомогою. Смертельною вважається навіть мінімальна доза отрути. Тому обов'язково треба мити руки після дотику з грибами. Немало випадків, коли отрута передавалась на інші продукти через немиті руки.
В зарубіжних країнах випадки отруєнь дикорослими грибами трапляються рідко, оскільки ніхто не збирає грибів у лісах. Щоб бути спокійним за себе і свою родину, краще споживати печериці та гливи, вирощені у теплицях.
Рекомендації для грибників:
В Україні зустрічається близько 80 видів неїстівних шапинкових грибів. Приблизно двадцять із них - особливо небезпечні для життя людини.
Щоб не отруїтися дикорослими грибами:
1. Найкраще відмовтеся від споживання дикорослих грибів, як від продукту взагалі, а споживайте штучно вирощені печериці, гливи, купуючи їх в магазинах.
2. Не купуйте гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах. Безпечніше купувати гриби на стаціонарних ринках, де вони проходять відповідний контроль.
3. Якщо Ви все ж відправились до лісу збирати гриби, то обов'язково врахуйте наступне:
• Ніколи не кладіть у кошик грибів, яких не знаєте; остерігайтеся пластинчатих грибів.
• Не збирайте старих, перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені морфологічні ознаки, а також тих, що ростуть поблизу швидкісних трас чи на радіаційно забруднених територіях.
• Під час посухи грибів краще не брати взагалі. У спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопичує токсини.
• Уважно перевірте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити заготівлі.
• Не вживайте сирих грибів.
• Відібрані гриби спочатку промийте та відваріть декілька разів у підсоленій воді (не менше трьох) протягом 30 хвилин.
• Готові страви з грибів зберігайте на холоді в емальованому посуді, але не більше доби.
• Гриби - не дитяча їжа, тому не давайте грибних страв малолітнім дітям. Не можна вживати грибів вагітним та жінкам, що годують груддю.
• Ніколи не застосовуйте „домашніх" методів визначення отруйності грибів з використанням цибулини або срібних ложок - вони помилкові. Срібло темніє від взаємодії з амінокислотами, які є й у їстівних, і в отруйних грибах, а колір цибулі змінюється під впливом ферменту тирозинази, який також міститься в усіх грибах.
Якщо після споживання грибів почуваєтесь погано чи помітили нездорові ознаки у своїх близьких (нудота, блювота, головний біль, галюцинації, біль у животі):
- Негайно викликайте "швидку допомогу". До її приїзду промийте шлунок 1-2 л розчину марганцівки або сольового розчину, можна зробити очисну клізму. Пийте багато рідини.
- Навіть при полегшенні стану обов'язков зверніться до найближчої лікувальної установи.
- Недоїдених грибів не викидайте. Їх аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, яка потрапила в організм.
Ніякого самолікування! Бо чим більше токсинів потрапить у кров, тим важчим буде перебіг отруєння.

Консультации для родителей


Консультация "Если ребёнка ужалила пчела"
Пчёлы и осы составляют обширную группу отряда перепончатокрылых. Контакты детей с пчёлами и осами происходят чаще, чем с другими ядовитыми животными. При поражении острое оружие с силой вонзается в кожу и токсин проникает в кровь пострадавшего. Уколы наносят только самки.
Единичные ужаления пчёл здоровые люди переносят легко. Они, как правило, вызывают местную реакцию. Кожа краснеет, появляется припухлость, ощущается сильная болезненность, жжение, зуд. Однако, сильную токсическую реакцию вызывают даже одиночные ужаления в голову, кровеносный сосуд, в полость рта. При этом появляются головокружение, головная боль, тошнота, слабость. Иногда отмечается рвота, повышение температуры тела, обморок. Есть дети особо чувствительные к яду перепончатокрылых насекомых. Помимо обычных реакций, у них при повторном ужалении возникают крапивница, слезоточение, обильные выделения из носа. В тяжёлых случаях возможен отёк гортани – осложнение, требующее экстренной медицинской помощи.
Частота возникновения аллергических реакций на ужаления осами и пчёлами очень велика. У чувствительных детей резкая реакция может развиться в ответ на одно ужаление. Следует заметить, что ужаления пчёлами более тяжелы, чем укусы ос и шмелей, так как первые оставляют в ранке жало с ядовитой железой.
Если ребёнка ужалила пчела, прежде всего необходимо удалить жало с места поражения. Эту процедуру нужно делать осторожно, чтобы не выдавить содержимое ядовитой железы в ранку. После извлечения жало следует уничтожить, иначе, попав случайно на кожу, оно может вновь вонзиться с помощью сокращения мышц ядовитой железы. Затем на место поражения кладут лёд или полотенце, смоченное холодной водой. Использовать для охлаждения землю, глину, как порой делают, нельзя – это может привести к инфицированию, развитию столбняка.
В том случае, когда реакция на ужаление насекомого бурная, необходима неотложная медицинская помощь. Поэтому следует как можно быстрее вызвать врача или доставить потерпевшего в ближайшее лечебное учреждение. До прибытия врача нужно уложить ребёнка, высоко приподняв ему голову. Можно дать ребёнка таблетку противоаллергического средства.

Работа с родителями
Консультации для родителей
«Ребёнок на даче»


ОГОНЬ
Открытый огонь привлекает всех деток без исключения. Им очень хочется познать эту стихию, а взрослые боятся, что это знакомство состоится. Вам не удастся убедить малыша, что огонь – это не интересно. Даже если вы будете запрещать ребёнку приближаться к нему, малыш всё равно познакомится с огнём, но уже без вас.
Поэтому и вам, и ребёнку будет спокойнее. Если вы научите его правилам безопасности и способам тушения огня. Договоритесь с малышом, что подходить к огню он будет только в вашем присутствии. Объясните, что главная опасность костра заключается не в ожогах (обжечься проще у плиты), а в том, что над открытым огнём очень легко потерять контроль, так как пламя может запросто перекинуться от костра на сухую траву и дачный домик. Можете показать в безопасной обстановке, как моментально вспыхивает и сгорает, например, лист бумаги. У всех людей, в том числе и маленьких, есть природный страх перед огнём. Но у людей, в отличие от животных, есть власть над ним. Обязательно держите рядом с костром ведро воды, а в доме – огнетушитель.
СТРАСТЬ К ЛАЗАНИЮ
Почему-то все дети время от времени стремятся забраться куда-нибудь повыше. Лучший способ обеспечить себе спокойную (а малышу интересную) жизнь – обучить его технике безопасности. Не запрещайте ребёнку лазать по деревьям, а учите его правильно это делать: ставить ноги на ветви как можно ближе к стволу и не забывать о том, что когда-нибудь придётся спускаться… Если у вас есть возможность, попробуйте вместе подняться на крышу. Малыш станет больше вам доверять, узнав, что и взрослым совсем не чуждо желание взглянуть на мир с непривычной высоты и почувствовать небо над самой головой. Попросите ребёнка позвать вас, когда он захочет залезть на дерево, мотивируя это тем, что вам тоже это интересно, - так вы спокойно можете подстраховать юного верхолаза.
ОПАСНЫЕ РАСТЕНИЯ
Обязательно позаботьтесь о том, чтобы на участке не было ядовитых растений, таких как морозник, безвременник, молочай, аконит, клещевик, борщевник, волчий ягодник, бобовник. Ядовитые вещества содержат олеандр, дурман, майский ландыш, глициния. Помните, что к «агрессивным» относятся растения, которые выделяют много пыльцы, ведь пыльца – один из самых распространённых аллергенов. В этом списке астры, хризантемы, кореопсисы, маргаритки, бархатцы, ноготки, а также ива, сирень, берёза, клён. Даже у младших школьников эти растения могут вызвать серьёзные отравления. Кстати, если даже на вашем дачном участке они не растут, полезно пройтись по дачам соседей (с их разрешения, конечно!) и показать ребёнку, каких растений стоит опасаться.
ПАРАЗИТЫ
Почти все дети любят пробовать природу на вкус: то яблочко зелёное пожевать, то листик, то травинку… Но мы-то, взрослые, знаем, что это опасно: на природе проще простого подцепить кишечных паразитов. Объясните ребёнку, что в принципе в этом нет ничего плохого (если, конечно, растение не ядовито), но всё, что ему захочется попробовать, нужно обязательно помыть. Следите за тем, чтобы ваш малыш как можно чаще мыл руки, пусть даже через несколько минут он снова испачкается.
ТЕХНИКА БЕЗОПАСНОТИ ДЛЯ МАЛЫШЕЙ
• для деток, которые только научились ходить, нужно постараться максимально обезопасить дачный домик: так же, как и в городской квартире, закрыть розетки заглушками, на углы мебели прикрепить специальные накладки (или хотя бы замотать углы поролоном и закрепить скотчем) и загородить лестницы и подвал, чтобы малыш случайно не упал.
• топить печку и жечь костёр нужно очень осторожно, следя за тем, чтобы дым не попал в комнату, где будет спать ребёнок.
• храните садовые инструменты в сарае за закрытой дверью, чтобы малыш случайно о них не поранился.
• любые ёмкости с водой закрывайте тяжёлыми щитами. Маленькому ребёнку достаточно и миски с водой, чтобы утонуть. В связи с этим же не забывайте и о надувных бассейнах: никогда не оставляйте малыша, играющего с водой, без присмотра.
• если вы привезли на дачу маленького ребёнка, на всё время его пребывания забудьте о ядовитых химикатах! Кроме того, следите, чтобы ваше чадо не смогло добраться до ядовитых (чистотел) или колючих (роза, шиповник) растений.

Работа с родителями
Консультации для родителей
Консультация "О летнем отдыхе детей"


• О путешествиях с детьми
• Солнце хорошо, но в меру
• Осторожно: тепловой и солнечный удар!
• Купание – прекрасное закаливающее средство
Лето не только время путешествий, но и наиболее благоприятная пора для отдыха, закаливания и оздоровления детей. Поэтому очень важно, чтобы родители с наибольшей пользой распорядились этим драгоценным временем. Вместе с тем возникает немало вопросов, как это лучше сделать. И здесь, как нам кажется, в известной мере вам могут пригодиться наши советы.
О путешествиях с детьми
Ехать или не ехать с ребёнком на юг? - вопрос встаёт перед родителями довольно часто.
Что можно посоветовать по этому поводу? Если вы живёте в средней полосе и если речь идёт о грудном ребёнке, то вряд ли стоит отправляться с ним в продолжительную поездку. Поэтому самое лучшее – вывезти его на дачу. Точно так же нужно поступить и в тех случаях, если вашей дочери или сыну не исполнилось ещё трёх лет. Чем меньше ребёнок, тем тяжелее он приспосабливается к изменениям обстановки и климата. В этих благодатных местах в первые дни малыши становятся капризными, у них пропадает аппетит, появляются нарушения пищеварения и сна. Приспособление к новым климатическим условиям у детей первых трёх лет жизни продолжается иногда неделю, а то и две. Едва ребёнок успеет привыкнуть к новому климату, как надо собираться в обратный путь. Такой отдых для ребёнка чреват развитием различных заболеваний. В результате все затраты, заботы и хлопоты могут пойти впустую.
Солнце хорошо, но в меру
Летом дети максимальное время должны проводить на воздухе. Это касается и самых маленьких – грудных детей. Однако если более старшим дошкольникам разрешается понемногу загорать, то малышам прямые солнечные лучи могут причинить вред. Самая большая опасность – перегрев организма, солнечные ожоги, солнечный удар, поскольку маленький ребёнок обладает менее совершенной терморегуляцией и кожа его очень нежна.
До трёх лет световоздушные ванны можно проводить под навесом или в тени деревьев. При этом нужно соблюдать принцип постепенного обнажения тела ребёнка. Сначала от одежды освобождаются руки и ноги, а затем остальные части тела. Уже с 1,5 летнего возраста световоздушные ванны ребёнок может принимать в одних трусиках. Продолжительность первой такой ванны – 5 минут, затем время постепенно увеличивается до 30-40 минут. Световоздушные ванны особенно рекомендованы детям с ослабленным организмом. Лучшее время проведения – с 9 до 12 часов, на юге – с 8 до 10 часов. Каждую световоздушную ванну лучше всего заканчивать водной процедурой.
Дети дошкольного возраста после недельного курса световоздушных ванн могут начать принимать солнечные ванны. Загорать ребёнок может лёжа, а ещё лучше во время игр и движении.
Солнечные ванны в сочетании со световоздушными ваннами, а также водными процедурами оказывают прекрасное укрепляющее действие. Дети становятся устойчивее к гриппоподобным заболеваниям, нежели те ребята, которые мало загорали.
Осторожно: тепловой и солнечный удар!
Специалисты не делают больших различий между этими состояниями. И это понятно. В основе как теплового, так и солнечного удара лежит перегревание организма. Причиной теплового удара является затруднение теплоотдачи с поверхности тела. Часто это связано с длительным пребыванием в жаркой, влажной атмосфере. При солнечном ударе возникает нарушение кровообращения в головном мозге. Обычно это бывает, когда ребёнок ходит на солнце с непокрытой головой.
Чем меньше возраст ребёнка, тем он чувствительнее к действию жары и солнечных лучей. Поэтому перегрев организма у маленького ребёнка иногда может уже случиться во время приёма световоздушных ванн.
При лёгком солнечном или тепловом ударе симптомы в основном однотипны. Это – головокружение, слабость, головная боль. У малышей часто отмечается расстройство кишечника. В тяжёлых случаях могут появиться судороги, рвота, потеря сознания. Во всех таких ситуациях нужно срочно вызвать врача, а до его прихода перенести ребёнка в тень, смочит голову и грудь холодной водой, не переносицу положить холодный компресс, приподнять голову. Дайте ребёнку попить и успокойте его.
Купание – прекрасное закаливающее средство
Купаться в открытых водоёмах можно начиная с двух лет. Место для купания должно быть неглубоким, ровным, с медленным течением. Прежде чем дать ребёнку возможность самостоятельно войти в воду, необходимо убедиться в том, что в данном месте нет ям, глубокой тины, коряг, острых камней. В воде вместе с ребёнком обязательно должен находиться взрослый.
При купании необходимо соблюдать правила:
1. Не разрешается купаться натощак и раньше чем через 1-1,5 часа после еды
2. В воде дети должны находиться в движении
3. При появлении озноба немедленно выйти из воды
4. Нельзя разгорячённым окунаться в прохладную воду.

Кiлькiсть переглядiв: 1381

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.